Пелагія Антіохійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свята Пелагія.
Пелагія Антіохійська
грец. Πελαγία
Народилася
Антіохія
Померла457[1]
Оливкова гора, Єрусалимський округ, Ізраїль
ДіяльністьАнахорети, акторка, повія, містикеса
Святий Нонус молиться за Пелагею, яка стоїть зліва, в оточенні молодих хлопців і дівчат.

Пелагія Антіохійська, також Елеонська, Палестинська[2], — ранньохристиянська свята що, за легендами, жила у IV–V столітті. День пам'яті відзначається 8 жовтня (для церков які використовують юліанський календар ця дата відповідає 21 жовтня по григоріанському календарю).

Згідно Житія, Пелагія була актрисою, танцівницею або повією у Антіохії, і вела розкішне і розпусне життя. За свою любов до прикрас вона отримала прізвисько Маргарита (перлина). Але почувши проповідь святого Нонна[en], розкаялася, навернулася у християнство, і вирішила покинути своє старе життя. Порадившись з Нонном, вона перевдяглася у чоловічий одяг, змінила ім'я на Пелагіус, і переїхала в Єрусалим[3], оселившись в печері на Оливковій горі[4]. Так вона прожила аж до смерті, прославившись своїми скромністю і благочестям (за легендою, навіть смерть її була спричинена її аскетичним способом життя[5])[6], і лише під час підготовки тіла до захоронення було виявлено біологічну стать святого[7].

Пелагія вважається одним з найбільш архетипічних прикладів популярного у середньовіччі мотиву святих-кросдресерів[6], тобто святих жінок, що стали відомими у чоловічому образі. Деякі дослідники навіть вважали, що життєписи більшості таких святих були саме варіаціями біографії святої Пелагії. Зараз ця точка зору не вважається правильною, проте деяких з них, наприклад, святу Маргарету, пов'язують з Пелагією[8].

Історія про життя Пелагії відома з розповіді геліопольського диякона Якова (або ж Якоба)[9].

Свята Пелагія вважається покровителькою актрис[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1011811340 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Преподобная Пелаги́я Антиохийская, Елеонская, Палестинская [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Saint Pelagia of Antioch [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ St. Pelagia, Penitent [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ а б St. Pelagia (англ.)
  6. ↑ а б Bullough,Bullough, 1993, с. 52.
  7. ↑ Grayson, Saisha (2009). Disruptive Disguises: The Problem of Transvestite Saints for Medieval Art, Identity, and Identification. Medieval Feminist Forum: A Journal of Gender and Sexuality. 45 (2): 138—174. doi:10.17077/1536-8742.1814. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  8. ↑ Anson, John (1975). The Female Transvestite in Early Monasticism: The Origin and Development of a Motif. Viator: Medieval and Renaissance Studies. 5: 1—32. doi:10.1484/j.viator.2.301617. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  9. ↑ Brock,Harvey, 1998, с. 40.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пелагія_Антіохійська&oldid=43759280